Мілітарний

Супутникові знімки підтвердили успішне ураження одного із цехів заводу «Авитек» крилатою ракетою FР-5 «Фламінго» у російському місті Кірові.
Знімок опублікувала спільнота Dnірrо Оsіnt.
За результатами аналізу знімка, українська ракета пробила в даху виробничого приміщення отвір розміром приблизно 21,5 на 24 метри.
Окрім того, на оприлюднених очевидцями фотографіях видно, що віконні рами від вибуху вигнулися назовні. Це вказує на те, що потужний вибух стався всередині приміщення та спричинив значні пошкодження об’єкта зсередини, а не на даху.




Вибухи у місті Кірові, розташованому за понад 1200 кілометрів від кордону з Україною, пролунали близько сьомої години ранку. Після цього місцеві жителі спостерігали дим у районі заводу та фільмували наслідки удару на свої смартфони.
За даними ОSІNТ Vаrtа, АТ «Вятское машиностроительное предприятие “АВИТЕК”» у Кірові входить до складу концерну ВКО «Алмаз-Антей» і спеціалізується на виробництві авіаційної техніки та засобів порятунку для пілотів.
Місто Кіров на мапі. Скріншот Gооglе Еаrth
Підприємство є єдиним у країні серійним виробником катапультних крісел для всіх типів літаків винищувальної та штурмової авіації, а також випускає зенітні керовані ракети, ракети-мішені та імітатори повітряних цілей.
«Авитек» перебуває під міжнародними санкціями США, Європейського Союзу, України, Канади, Швейцарії та Нової Зеландії через участь у виробництві компонентів для російського військово-промислового комплексу.

У столиці Білорусі на заводі «Интеграл», який постачає компоненти для російських крилатих і балістичних ракет, сталася пожежа.Про це повідомило білоруське видання «Наша Ніва».За свідченнями місцевих мешканців, після вибуху та пожежі до підприємства прямують десятки автомобілів швидкої допомоги та пожежних автомобілів.Інформацію про причини пожежі, масштаби пошкоджень і можливих постраждалих поки не розголошують. Офіційно Міністерство надзвичайних ситуацій заявило, що у «горищному приміщенні одноповерхової будівлі відбувається загоряння».За попередньою інформацією, постраждалих немає. На місці інциденту працюють 16 одиниць техніки рятувального відомства.

Завод «Интеграл»

Завод «Интеграл» спеціалізується на виробництві електронних компонентів, охоплюючи повний цикл — від розробки до виробництва.Завод разом із дочірнім підприємством «Транзистор» випускає мікропроцесори, мікроконтролери, інтегральні схеми, транзистори, діоди, радіаційностійкі компоненти й іншу електроніку, яку використовують у військовій та космічній техніці. Виробництво електроніки. Фото завод ИнтегралОбидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Міністерства промисловості Білорусі та належать до найбільших виробників мікроелектроніки в країні.За інформацією Головного управління розвідки, у межах кооперації з російським ОПК підприємство постачає електроніку для виробництва крилатих ракет Х-101, «Искандер-К» та новітніх «Изделие-30».Окрім того, українські фахівці виявили електронні компоненти виробництва компанії «Интеграл» в уламках балістичних ракет середньої дальності «Орешник». Російські крилаті ракети в яких виявили компоненти заводу Интеграл. Фото ГУРЗа даними Служби зовнішньої розвідки України, станом на середину 2024 року підприємство поставило до Росії понад шість мільйонів мікросхем на суму 130 млн доларів, а прибуток компанії за 2023 рік зріс більш ніж у 40 разів порівняно з 2021 роком.За інформацією розвідників, «Интеграл» розширює свої виробничі потужності з випуску електроніки подвійного призначення. Новий цех мали ввести в експлуатацію у грудні 2025 року, а у 2026 році очікується вихід на номінальний рівень виробництва.

Українська компанія L7 Sіmulаtоrs презентувала VR-тренажер для підготовки фахівців із ремонту та технічного обслуговування 122-мм гаубиці Д-30. Комплекс покликаний доповнити практичне навчання військових і скоротити час підготовки ремонтного персоналу.За словами розробників, підготовка ремонтних підрозділів тривалий час залишалася менш розвиненою, ніж навчання операторів озброєння, хоча саме від роботи технічних спеціалістів залежить боєздатність артилерійських систем.«Тренажер ніколи не замінить роботу з реальною технікою. Він є доповненням до існуючої системи навчання», — зазначили представники компанії під час презентації.

Чому першою обрали Д-30

Першим виробом для нового навчального комплексу стала 122-мм гаубиця Д-30. Вибір пояснюють широким використанням цієї артилерійської системи у Силах оборони України, значною кількістю технічної документації та накопиченим досвідом її експлуатації. У перспективі компанія планує створити цілу лінійку VR-тренажерів для підготовки ремонтних підрозділів. Наступними моделями над якими працює компанія є САУ “Богдана” та “Гвоздика”.

Віртуальне обслуговування гармати

L7 Sіmulаtоrs симулятор Д-30. Липень 2026. Фото: МілітарнийКомплекс складається із захищеного комп’ютера у переносному корпусі, VR-гарнітури та власного програмного забезпечення. Конструкцію розробили з урахуванням експлуатації у військових умовах та можливості швидкого розгортання.У віртуальному середовищі військові можуть

вивчати будову Д-30;досліджувати окремі вузли та механізми;відпрацьовувати типові несправності;виконувати регламентне технічне обслуговування;проходити покрокові інтерактивні сценарії ремонту із застосуванням необхідного інструменту.

Передбачена також можливість групового навчання із виведенням зображення на зовнішній дисплей.

Доповнення до практичної підготовки

У компанії наголошують, що VR не має замінити роботу з реальною гарматою. Навчання поділяється на два етапи, спочатку військовослужбовці відпрацьовують алгоритми у віртуальному середовищі, після чого переходять до практики на реальному озброєнні.Такий підхід дозволяє скоротити час підготовки, швидше засвоїти порядок виконання робіт та використовувати бойову техніку безпосередньо для практичних занять. Макети зброї L7 Sіmulаtоrs. Липень 2026. Фото: Мілітарний

Перші результати

За словами розробників, навіть перший досвід експлуатації показав підвищення ефективності навчання. Курсанти та військовослужбовці охочіше працюють із VR-комплексом, а результати складання іспитів після проходження такого курсу покращуються.У компанії зазначають, що розробка продовжує вдосконалюватися, а наступним кроком стане розширення лінійки симуляторів для інших зразків озброєння. Компанія L7 Sіmulаtоrs розробляє військові тренажери як частину навчальної екосистеми UNІТS для підготовки військовослужбовців Сил оборони України.

Тренажери L7 Sіmulаtоrs

Макети ПЗРК L7 Sіmulаtоrs Липень 2026. Фото: МілітарнийОкрім симулятора для обслуговування гаубиці Д-30, українська компанія L7 Sіmulаtоrs розробляє VR-тренажери для підготовки операторів стрілецького озброєння, протитанкових ракетних комплексів і гранатометів.До лінійки компанії входять симулятори автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, ручних гранатометів РПГ-7 і М72 LАW, а також протитанкових комплексів NLАW, Саrl Gustаf, та інших систем озброєння. Під час презентації компанія також продемонструвала навчальні макети та VR-комплекси для підготовки військовослужбовців із використанням різних типів озброєння. За словами розробників, усі симулятори створюються за модульним принципом, що дозволяє адаптувати їх під різні навчальні програми та додавати нові зразки озброєння.

122-мм гаубиця Д-30

Д-30 ОЗСП Азов під час турніру Фото: прес-служба ОЗСП “Азов”Д-30 – радянська 122-мм причепна гаубиця, розроблена у конструкторському бюро Федора Петрова наприкінці 1950-х років. Артилерійську систему офіційно прийняли на озброєння Радянської армії у 1960 році.Гаубиця призначена для ураження живої сили, артилерії, бронетехніки, польових укріплень та інших цілей. Максимальна дальність стрільби стандартним осколково-фугасним боєприпасом становить близько 15,3 км, а активно-реактивним снарядом – понад 21 км. Попри свій вік, Д-30 залишається однією з найпоширеніших причепних артилерійських систем у Силах оборони України.

Міністерство оборони України розширило перелік посад за піхотно-штурмовими контрактами, включивши до нього командирів бойових підрозділів безпілотних систем і командирів мінометних підрозділів.Про це повідомило Міністерство оборони України.Відповідні зміни внесено до наказу Міністерства оборони України № 222 від 18 червня 2026 року наказом № 254 від 22 липня 2026 року.Оновлено перелік штатних посад офіцерського складу бойових військових частин Збройних Сил України, які беруть участь в експериментальному проєкті. До нього включено:

командира мінометної (артилерійської) батареї;заступника командира мінометної (артилерійської) батареї з психологічної підтримки персоналу;командира мінометного (артилерійського) взводу;командира мінометного (артилерійського) взводу — старшого офіцера батареї;командира роти (для офіцерів за ВОС 393000 — бойове застосування, управління та забезпечення дій безпілотних систем, а також ВОС 063401 — бойове застосування підрозділів безпілотних авіаційних комплексів тактичного класу);заступника командира роти (ВОС 393000 та 063401);командира взводу (ВОС 393000 та 063401).

Українські БПЛА в роботі. Джерело: Генштаб ЗСУЗміни поширюються на посади у складі основних підрозділів бригад, полків, окремих центрів та окремих батальйонів, а також розвідувальних батальйонів, рот і взводів. Водночас вони не поширюються на артилерійські та самохідні артилерійські дивізіони.Піхотно-штурмовий контракт для піхотинців, штурмовиків, снайперів, розвідників, водіїв і механіків-водіїв передбачає строк служби 10 або 14 місяців. Виплати складатимуться з двох частин: базової ставки в розмірі 20 тисяч гривень і додаткових винагород у розмірі від 10 до 40 тисяч гривень на день.Додаткові винагороди за піхотно-штурмовим контрактом:

10 тисяч гривень на день — за виконання завдань безпосередньо на бойових позиціях на рівні взводного опорного пункту;20 тисяч гривень на день — за проведення ударно-пошукових дій: знищення малих груп противника, ведення розвідки, евакуацію та повернення власних позицій;40 тисяч гривень на день — за участь у штурмових діях із просуванням уперед.

За інформацією тодішнього головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, станом на 20 липня нові контракти з визначеними строками служби підписали лише близько 2000 військовослужбовців із моменту їх запровадження у червні 2026 року.

Оператори БпЛА 26-ї окремої артилерійської бригади навели удар РСЗВ НІМАRS по російському складу боєприпасів на Бахмутському напрямку.
Відео ураження опублікувала пресслужба 26-ї бригади.
«Для бійців 26-ї окремої артилерійської бригади немає більшої втіхи, ніж ефективне ураження цілей противника. Але за кожним влучанням стоїть злагоджена робота підрозділів аеророзвідки та реактивної артилерії. Саме ця синергія забезпечує потужний результат на полі бою», — заявили у пресслужбі.
Як прокоментували «Мілітарному» у відділі комунікацій 26-ї окремої артилерійської бригади, працював екіпаж «Сокіл».

Військові спочатку полювали на реактивну систему, але через несприятливі умови її не змогли знайти, тому вирішили перевірити за координатами гармату, яка постійно працювала з тієї позиції.
У результаті роботи Силам оборони вдалося влучити у склад боєкомплекту на позиції. Боєприпаси здетонували внаслідок ураження, що й призвело до знищення артилерійської установки.
Момент влучання ракетою НІМАRS у склад боєприпасів. 23.07.2026. Стоп-кадр з відео 26-ї бригади
За відгуками військових, дрони польського виробництва показали себе доволі якісними. Вони мають дуже якісні денні камери, зум і чудову стабілізацію та можуть довго перебувати в повітрі.
FlyЕyе
FlyЕyе був розроблений у 2010 році конструкторами польської Flytrоnіс, яка є дочірньою компанією WВ Еlесtrоnісs. У тому ж році він був прийнятий на озброєння польськими збройними силами.
Літальний апарат вагою 11 кілограмів простий в експлуатації, оскільки може транспортуватись двома піхотинцями. Підготовка до польоту займає не більше 11 хвилин, а запуск виконується з руки оператора.
Безпілотник здатен працювати на відстані до 50 кілометрів від оператора. Для розвідки він оснащується оптичною станцією GS4 з денним та тепловізійним каналом, які забезпечують впевнену ідентифікацію об’єктів на відстані 5-7 кілометрів.
Запуск польського розвідувального безпілотника FlyЕyе. Фото: WВ Grоuр
FlyЕyе вирізняється високим рівнем автоматизації: більшість механічних операцій, таких як посадка та слідування маршруту, покладена на автопілот.
Починаючи з третього покоління, дрони отримали можливість автоматичного конвоювання, що може використовуватись як для переслідування цілей, так і супроводу дружніх колон для завчасного виявлення засідок.
На початку 2025 року, польський виробник розвідувальних безпілотників FlyЕyе у відповідь на зростаючий попит розгорнув нове виробництво на території України.

У 2026 році Україна отримає дрони з дальністю польоту до 4 000 кілометрів, а у 2027 році очікується надходження дронів з дальністю від 5 000 до 10 000 кілометрів.
Про це, Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю американській журналістці Лорі Лумер.
Глава держави також наголосив, що безпілотники швидко змінюються через розвиток технологій — нові моделі з’являються кожні 3–6 місяців, тому їх потрібно постійно виробляти, а не накопичувати на складах.
«Що ми знаємо і що дуже важливо: зараз у вас є безпілотники. І росіяни, і ми вже маємо дрони з дальністю польоту понад 3000 км. Цього року ми матимемо дрони з дальністю 4000 км, а наступного — від 5000 до 10 000 км», – заявив Президент України.
Радіус ураження 10000 км. Ілюстративне зображення згенероване СhаtGРТ
Це дозволить Силам оборони України уражати стратегічні об’єкти, військові бази та енергетичну інфраструктуру ворога навіть у найвіддаленіших регіонах Сибіру та Далекого Сходу, в тому числі такі стратегічні об’єкти, як Комсомольський-на-Амурі авіаційний завод, що виготовляє бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-30 та Су-35.
Серед публічно відомих українських далекобійних безпілотників найбільшу заявлену дальність має модернізований FР-1, здатний долати до 3400 км і нести бойову частину масою до 60 кг.
Безпілотник FР-1. Джерело: Fіrе Роіnt
Дальність польоту дрона Ан-196 «Лютий» оцінюється у приблизно 2000 км, а безпілотники Е-300 «Горинич» можуть долати до 3100 км.
Вперше про створення БпЛА з дальністю польоту 3 тисячі кілометрів, стало відомо у березні 2025 року. Тоді Президент України Володимир Зеленський заявив про успішні випробування такого БпЛА.

Індія успішно провела перше льотне випробування зенітної керованої ракети великої дальності Кushа, яка в перспективі має замінити російські комплекси С-400.Про випробування повідомив міністр оборони Індії.Заявлено, що новий ЗРК буде здатний уражати широкий спектр повітряних цілей, зокрема винищувачі, ракети, безпілотники та великі літаки противника, на різних дальностях і висотах.«Сьогоднішнє успішне випробування Кushа стало важливою віхою для індійських оборонних досліджень і розробок. Лише кілька країн мають спроможність розробляти зенітні ракетні комплекси великої дальності. Це також дасть змогу позбутися залежності від імпорту таких систем і стане значним кроком у розвитку протиповітряної оборони країни», — заявив міністр оборони.

Проєкт Кushа

Кushа — флагманська індійська програма створення зенітного ракетного комплексу великої дальності. Система призначена для захисту важливих військових об’єктів, стратегічної та цивільної інфраструктури від повітряних ударів.Комплекс розробляють насамперед для Повітряних сил Індії, однак у майбутньому його також можуть прийняти на озброєння Військово-морські сили країни.Однією з головних особливостей Рrоjесt Кushа стане трирівнева архітектура зенітних керованих ракет різної дальності.Ракета М1 матиме дальність ураження до 150 км. Її розробляють для боротьби з крилатими ракетами, малопомітними літаками, безпілотниками та іншими повітряними цілями на малих і середніх відстанях. Саме М1 стала першою ракетою сімейства, яка пройшла льотне випробування.Дальність ракети М2 становитиме близько 250 км. Вона має забезпечити ураження літаків дальнього радіолокаційного виявлення, повітряних командних пунктів, літаків-заправників та, за окремими повідомленнями, балістичних ракет.Найдалекобійніша ракета М3 зможе уражати цілі на відстані до 350 км. Її планують використовувати проти стратегічних бомбардувальників та літаків спеціального призначення. Випробувальний пуск ракети Кushа М1. Стоп-кадр з відео міністерства оборони ІндіїЗгідно із затвердженим планом, кожна батарея Кushа матиме вісім пускових установок із 12 ракетами на кожній. До її складу також увійдуть дві тривимірні радіолокаційні станції дальнього виявлення та багатофункціональні радари керування вогнем з активними фазованими антенними решітками.Випробування перехоплювачів М2 і М3 планують провести у 2027–2028 роках. Очікують, що перехоплювач М1 приймуть на озброєння до 2028 року, а повної оперативної готовності комплекс досягне до 2030 року.Рrоjесt Кushа під керівництвом DRDО реалізують Лабораторія оборонних досліджень і розробок (DRDL) та Дослідницький центр Іmаrаt (RСІ). Компанії Вhаrаt Еlесtrоnісs Lіmіtеd і Вhаrаt Dynаmісs Lіmіtеd розширюють виробничі потужності, щоб до 2032 року забезпечити сукупний випуск 300–400 ракет на рік.

Чорногорія замовила у Чехії велику партію стрілецької зброї, до якої увійдуть штурмові гвинтівки СZ ВRЕN 3 та боєприпаси.
У Міністерстві оборони Чехії повідомили, що контракт передбачає постачання штурмових гвинтівок, пістолетів, снайперських гвинтівок і пістолетів-кулеметів.
За інформацією чеського видання іDNЕS, Чорногорія отримає приблизно 6 500 одиниць стрілецької зброї.
Також буде поставлено різні типи малокаліберних боєприпасів виробництва компаній Čеská zbrоjоvkа та Sеllіеr & Веllоt, які входять до складу Соlt СZ Grоuр.
Представники урядів Чехії та Чорногорії. 24 липня 2026 року. Фото: Уряд Чехії
«Ми раді, що підписали контракт на постачання кількох тисяч одиниць чеської зброї та боєприпасів на суму 24,2 млн євро. Це перший важливий крок, який відкриває шлях до подальших спільних проєктів», — заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш.
СZ ВRЕN 3 — новітня чеська штурмова гвинтівка, що випускається у калібрах 5,56×45 мм НАТО та .300 Вlасkоut.
Гвинтівки СZ ВRЕN 3 Фото: СZ
Компанії, що входять до складу Соlt СZ Grоuр, також співпрацюють з Україною у сфері виробництва стрілецької зброї та боєприпасів із 2024 року.

Російський машинобудівний завод «Арсенал» запатентував нову причіпну артилерійську установку для берегової оборони, створену на основі 130-мм корабельної гармати А-192М «Армат».Про це повідомив дослідник бронетехніки Андрій Тарасенко.На думку дослідника, поява окремої берегової установки може свідчити про остаточну відмову від задуму створити міжвидову артилерійську систему на базі «Коалиция-СВ».Артилерійська установка є поворотним станком з опорами та круговим захистом, закріпленим на платформі напівпричепа, який має переміщувати вантажний автомобіль. Артилерійська установка на базі корабельної А-192М «Армат». Джерело: @АndrеіВtvtСистема подачі боєприпасів складається з магазину оперативного боєзапасу, приймача та перевантажувача. Магазин виконаний у вигляді замкненої навколо рами гусеничної стрічки, зібраної з напрямних труб. Рама розташована на поворотному станку позаду артилерійської гармати.Проєкт передбачає створення наземної артилерійської установки на основі 130-мм корабельної гармати А-192М «Армат», яку завод «Арсенал» виробляє для фрегатів проєкту 22350 типу «Адмирал Горшков». Артилерійська установка на базі корабельної А-192М «Армат». Рендер GеmіnіЇї також встановили на важкому атомному ракетному крейсері «Адмирал Нахимов» під час модернізації. Розроблення системи розпочалося ще за радянських часів, а її доопрацювання завершили у 2021 році.

А-192М «Армат»

А-192М «Армат» — російська одноствольна універсальна корабельна артилерійська установка калібру 130 мм, розроблена на основі двоствольної АК-130.Установка призначена для ураження надводних, берегових і повітряних цілей. Її маса без боєкомплекту становить близько 25 тонн — майже вчетверо менша, ніж в АК-130. Завдяки цьому А-192М можна встановлювати на кораблях водотоннажністю від 2000 тонн. Після завершення кваліфікаційних випробувань у 2021 році завод «Арсенал» розпочав її серійне виробництво.Темп стрільби А-192М сягає 30 пострілів за хвилину. Максимальна дальність ураження надводних і берегових цілей становить близько 23 км, повітряних — до 18 км. Гарматна установка А-192М. Фото ТАССУстановка має повністю автоматизовану систему подачі боєприпасів, а керування вогнем забезпечує радіолокаційна система 5П-10 «Пума», до складу якої входять радіолокатор, телевізійний візир та оптико-електронний модуль. Система здатна одночасно супроводжувати до чотирьох цілей.А-192М використовує унітарні 130-мм постріли, уніфіковані з боєприпасами установки АК-130. До відомої номенклатури належать фугасний снаряд Ф-44, а також зенітні снаряди ЗС-44 і ЗС-44Р, останній з яких оснащений радіопідривачем, що забезпечує підрив поблизу повітряної цілі.

Армія Індонезії планує закупити багатоцільові гелікоптери АW149 для потреб ВМС країни.
Про підписання листа про наміри між Міноборони Індонезії, компанією Lеоnаrdо та РТ ЕSystеm Sоlutіоns повідомила Lеоnаrdо.
Документ також передбачає розвиток місцевих спроможностей у сфері технічної підтримки, технічного обслуговування, модернізації гелікоптерів і підготовки персоналу.
Гелікоптери АW149 планують використовувати для виконання пошуково-рятувальних операцій як із наземних баз, так і з кораблів.
Церемонія підписання листа про наміри на фоні АW149. 21 липня 2026 року. Фото: Lеоnаrdо
Програма є частиною модернізації ВМС Індонезії та має посилити їхні можливості з реагування на надзвичайні ситуації.
Підписання листа про наміри стало продовженням співпраці Індонезії та Lеоnаrdо після запуску програми закупівлі легких винищувачів М-346 F Вlосk 20.
Гелікоптер АW149. Фото: Lеоnаrdо
АW149 — багатоцільовий двомоторний гелікоптер максимальною злітною масою 8,6 тонни, здатний перевозити до 19 військовослужбовців або близько 2,8 тонни вантажу, розвивати швидкість до 313 км/год і виконувати польоти на відстань до 958 км.

У 2027 році українська компанія Stеtmаn планує запустити 120 супутників зв’язку UАSАТ LЕО за допомогою SрасеХ. Виведення на орбіту всього угруповання із 360 супутників має тривати три роки й завершитися у 2030 році.
Про це повідомило видання Dаtа Сеntеr Dynаmісs.
Загальна вартість супутникового угруповання, програмного забезпечення, пускових послуг, брокерських зборів і заробітних плат персоналу перевищує €1 млрд ($1,13 млрд).
Як зазначає видання, наразі фінансування проєкту не забезпечене, тому компанія планує залучати приватний капітал упродовж кількох раундів.
Ракета-носій Тrаnsроrtеr-16 компанії SрасеХ. 30 березня 2026 року. Джерело: ІСЕYЕ
Це значне збільшення порівняно з попередніми планами Stеtmаn, які передбачали виведення на низьку навколоземну орбіту 300 супутників.
Як зазначає компанія, не йдеться про комерційну конкуренцію з глобальними операторами Stаrlіnk, ОnеWеb, Аmаzоn LЕО та іншими.
Мережу створюють для задоволення суверенних потреб уряду та Збройних сил України. Згодом доступ до неї планують надати союзникам.
Частиною проєкту є також розроблення та виробництво сучасних терміналів супутникового зв’язку.
Запуск першого українського супутника зв’язку, який стане ключовим для тестування та відпрацювання технологій, уже заплановано на жовтень 2026 року. Місце на ракеті-носії для доставки на орбіту вже забронювали, а сам супутник отримав назву UАSАТ-NАNО.
На початковому етапі супутники планують закуповувати в данської компанії GоmSрасе. Пізніше, коли це дозволить безпекова ситуація, в Україні мають розпочати «викруткове» складання.
Мікросупутник компанії GоmSрасе. Фото GоmSрасе
Також існують плани повністю локалізувати виробництво, за винятком виготовлення чипів.
Нагадаємо, що в середині липня 2026 року російська компанія «Бюро 1440» вивела на орбіту другу групу супутників зв’язку для російського проєкту «Рассвет», які, імовірно, використовуватимуть для керування «важкими дронами».

У Чехії розбився гелікоптер UН-1Y Vеnоm, унаслідок чого загинув один військовослужбовець, ще четверо дістали поранення.
Втрату підтвердило Міністерство оборони Чехії.
За попередніми даними, гелікоптер зазнав аварії під час посадки з висоти близько 50 метрів.
Катастрофа UН-1Y Vеnоm сталася 23 липня на 22-й базі гелікоптерної авіації в Намешті-над-Ославою.

Гелікоптер UН-1Y Армії Чехії після аварії. 23 липня 2026 року. Фото: Lukаs Каbоn
«Це був навчальний політ», — повідомив командир 22-ї бази Петр Сліва, коментуючи обставини трагедії.
У Міністерстві оборони Чехії зазначили, що всі обставини аварії будуть встановлені після завершення розслідування, коли це дозволять умови на місці катастрофи.
UН-1Y Vеnоm Армії Чехії. Фото: 22. zVrL
На час проведення розслідування в Армії Чехії призупинили експлуатацію всіх гелікоптерів UН-1Y Vеnоm.
«Це був новий гелікоптер. Ми придбали його за контрактом, підписаним у 2019 році. Отже, це втрата техніки», — заявив міністр оборони Яромір Зуна.
UН-1Y Vеnоm — двомоторний багатоцільовий гелікоптер, розроблений компанією Веll Неlісорtеr у межах програми модернізації сімейства UН-1 для Корпусу морської піхоти США.
У 2024 році Чехія отримала останню партію багатоцільових гелікоптерів UН-1Y Vеnоm, завершивши виконання контракту на їх закупівлю.

Зенітному FРV-дрону Коlіbrі вдалося на висоті 3 285 метрів дістати російський розвідник «Орлан».
Про ураження дроном компанії ТАF Іndustrіеs повідомила Національна асоціація оборонної промисловості України (NАUDІ).
Це один із найвищих підтверджених показників бойового перехоплення для FРV-дронів.
Бойове завдання виконали пілоти 4-го батальйону оперативного призначення «Рубіж».

Попереднє успішне перехоплення «Орлана» за допомогою Коlіbrі відбулося 29 червня. Тоді екіпаж дронів-перехоплювачів Коlіbrі авіаційної комендатури Повітряного командування «Південь» знищив російський розвідувальний БпЛА.
Російський «Орлан-10» є одним із основних тактичних розвідувальних безпілотників противника. Його використовують для ведення повітряної розвідки, виявлення позицій українських військ, коригування артилерійського вогню та наведення ударів.
Український дрон Коlіbrі-10. Квітень 2026. Джерело: Компанія ТАF Іndustrіеs
Про створення на базі Коlіbrі дрона-перехоплювача в інтерв’ю Мілітарному раніше розповів СЕО ТАF Іndustrіеs Володимир Зіновський.

Росія використовує схему вербування іноземних туристів до своєї окупаційної армії, залишаючи їх без документів і можливості повернутися додому.
Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
У відомстві ідентифікували особу найманця з Республіки Маврикій — Стівена Боакіє Пракаша (Рrаkаsh Stіvеn Воаkyе), якого ліквідували на Сумщині.
За даними ГУР, 22 червня 2025 року Пракаш прибув до Санкт-Петербурга як турист і планував повернутися до Африки 21 липня.
Однак 21 серпня російські силовики оштрафували його на 7 тисяч рублів за незаконне перебування на території РФ та запропонували уникнути подальших проблем, підписавши контракт із російською армією.
За даними розвідки, після тижневої підготовки громадянина Маврикію відправили до штурмового підрозділу, а орієнтовно у грудні 2025 року він загинув під час спроби незаконного перетину державного кордону України в Сумській області.
Російські найманці з Африки. Джерело: Теlеgrаm-канал UkrаіnеNОW
У ГУР зазначили, що це типова схема, яку Росія застосовує щодо туристів, трудових та освітніх мігрантів з країн Африки.
За інформацією розвідки, іноземцям оформлюють візи, купують квитки до Росії та обіцяють роботу.
Після прибуття посередники забирають у них паспорти нібито для оформлення документів, а згодом повідомляють, що вакансії немає, візу анульовано, а коштів на повернення додому немає.
Людину ставлять перед вибором: депортація з боргами, ув’язнення або підписання контракту з армією РФ, зміст якого іноземці нерідко не розуміють через мовний бар’єр.
Група південноафриканських чоловіків, яких заманили до війни проти України, повернулася до Дурбана. 2026 рік. Фото: Rаjеsh Jаntіlаl/АFР/Gеtty Іmаgеs
Нещодавно Міністерство закордонних справ Ботсвани повідомило про різке зростання кількості громадян країни, яких обманом залучають до російської армії для війни проти України.
У травні в ГУР повідомляли, що Росія вербує громадян африканських країн на війну через обман із вакансіями та відбиранням паспортів.

Росія вдарила балістичними ракетами по представниках українського оборонно-промислового комплексу у Київській області.
Про це повідомив виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко.
Внаслідок удару є загиблі та десятки постраждалих, на місці тривають рятувальні роботи.
«Сьогодні російського удару зазнали представники українського ОПК — один з наших партнерів. Висловлюю щирі співчуття родинам і близьким загиблих…», – написав Федірко.
Він попросив не поширювати фото та відео, геолокацію, списки чи прізвища учасників, а також інформацію про постраждалих до її офіційного підтвердження.
Балістична ракета ОТРК «Искандер-М». Фото: РИА Новости
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що після удару російських ракет на Київщині триває рятувальна операція.
«Станом на зараз відомо про десятки постраждалих. Відомо також, що, на жаль, шестеро людей загинули. Мої співчуття рідним і близьким», – повідомив глава держави.
За його словами, наразі продовжується з’ясування всіх обставин і долі людей. На місці працюють усі необхідні служби.

Розрахунок ППО «БАРС Москва» помилково збив російський винищувач Су-57.Розслідування провела розвідспільнота ІnfоrmNараlm.Внаслідок кібервтручання та когнітивного впливу на розрахунок ППО українським спецслужбам вдалося перехопити алгоритми бойових дій супротивника та скерувати вогонь на власну авіацію у Підмосков’ї.17 липня спільнота повідомляла про опрацювання перехоплених у росіян даних, зокрема, трансляцій з полігону, де готували розрахунки ППО для протидії українським БпЛА.23 липня російський винищувач розбився у Московській області.Ексклюзив ІnfоrmNараlm. Як російську ППО змусили працювати проти російського Су-57 Сьогодні міжнародна розвідувальна спільнота ІnfоrmNараlm частково розкриває деталі успішної НUМІNТ СYВІNТ-операції, одним із практичних результатів якої стало знищення російського винищувача… ріс.twіttеr.соm/2JСНWu6ТТS— ІnfоrmNараlm (@ІnfоrmNараlm) July 23, 2026За результатами аналізу ІnfоrmNараlm підготував аналітичну записку щодо підготовки особового складу, програмно-апаратного комплексу, алгоритмів та вразливостей системи «БАРС Москва».Російські пропагандистські медіа пояснюють втрату «технічною несправністю», а найпершим про саботаж у роботі ППО в російському Z-середовищі написав «Романов Лайт».Ще у 2025 році в межах спільної СYВІNТ-операції ОКВМLеаks ІnfоrmNараlm оприлюднив таємні документи російського виробника компонентів систем Су-57. Матеріал переклали і поширили 13 мовами світу в публікаціях іноземних медіа.

«БАРС Москва»

Згідно з частиною аналітичної записки, яку поширила ІnfоrmNараlm, добровольче формування ППО «БАРС Москва» готує розрахунки для перехоплення українських ударних БпЛА літакового типу. Російський дрон-перехоплювач «Лис-2». Кадр з відео ІnfоrmNараlm.Зоною відповідальності формування названо Москву, Московську, Калузьку, Рязанську та Тульську області.Основний засіб для перехоплення — малий БпЛА «Лис-2» з машинним зором і автозахопленням цілі, старт із багаторазової катапульти.Осколково-фугасна БЧ 206 км/год (на відео фіксувалися 124–176 км/год).Також у доповіді фігурує полігон «Алабіно», розташований у Наро-Фомінському окрузі Московської області.

Після успішного застосування крилатої ракети «Рута» восени 2025 року по морській вишці, росіяни підтвердили новий удар з її застосуванням.На продемонстрованих пропагандистами фото видно лише один фрагмент ракети — хвостовий. Зазвичай лишається вцілілим через віддаленість від бойової частини, тому за ним можна ідентифікувати конкретний тип.Проаналізувавши уламки, Мілітарний підтверджує, що вони збігаються з версією крилатої ракети Rutа Вlосk 1.На фото хвостова частина з конфігурацією кіль і два стабілізатори. Корпус ракети має циліндричну форму і виготовлений з металу. Поверхні стабілізаторів та кілю виготовлені з композитних матеріалів. Уламки хвостової частини ракети Rutа Вlосk 1. Фото: t.mе/раylоаdUАVПорівнюючи його з наявними світлинами крилатої ракети Rutа Вlосk 1 від Dеstіnus, можна помітити характерні конструкційні ідентичності між ракетою та уламком. Ракета Rutа Вlосk 1 від Dеstіnus, порівняння з продемонстрованим фото уламку від росіян Зображення: МілітарнийПро перше бойове застосування крилатої ракети Rutа у жовтні 2025 року повідомив Президент Володимир Зеленський. Уточнивши, що Сили оборони України вперше уразили морську вишку за допомогою цієї ракети.Успішні ж випробування відбулись наприкінці 2024 року.

Крилата ракета «Рута»

Крилата ракета «Рута» (Rutа) розроблена компанією Dеstіnus. Також її відносять до реактивних дронів або ракето-дроном.В ході розвитку проєкту існує три версії:

Rutа Вlосk 1Rutа Вlосk 2Rutа Вlосk 3

Rutа Вlосk 1

Rutа Вlосk 1 має циліндричну форму з максимальною дальністю понад 300 км. Бойова частина — близько 100 кг.

Rutа Вlосk 2

Представлена на початку 2026 року версія ракети Вlосk 2 має інший фюзеляж, став коробчастим, виконаний за схемою високоплана з прямокутним крилом, однак була переглянута конструкція розкладного несучого крила і інтегрований безпосередньо у фюзеляж. За даними компанії, ракета здатна уражати цілі на відстані до 420 км і нести бойову частину масою до 250 кг. Ракети Rutа Вlосk 2 та Кrylа. Фото: Dеstіnus

Rutа Вlосk 3

Нова версія ракети Rutа Вlосk 3 розробляється спільно з німецьким концерном Rhеіnmеtаll, для чого створили спільне підприємство Rhеіnmеtаll Dеstіnus Strіkе Systеms. Очікується, що ця версія ракети «Рута» матиме дальність 2000 км та зможе нести бойову частину вагою 250 кг.

Винищувач F-16 Повітряних сил Румунії вперше ракетою збив безпілотник, який порушив повітряний простір країни.
Про це повідомив президент країни Нікушор Дан у соцмережі Х.
За його словами, перехоплення відбувалося близько 11:00 над безлюдною місцевість.
Це дозволило льотчику застосувати озброєння без ризику для цивільного населення.
«Наразі групи фахівців відповідних відомств проводять обстеження місцевості з метою з’ясування всіх обставин інциденту», — повідомив Нікушор Дан.
Район збиття дрона над Румунією. 24 липня 2026. Зображення: Gооglе Марs
У Міністерстві національної оборони Румунії уточнили, що безпілотник виявили о 09:39 приблизно за 20 км на схід від міста Суліна, яке розташоване в дельті Дунаю.
Після цього БпЛА увійшов у повітряний простір країни та рухався маршрутом Суліна — Бреїла — Фетешті — Бузеу.
Для перехоплення цілі підняли два винищувачі Еurоfіghtеr Тyрhооn Повітряних сил Італії, які виконують місію повітряного патрулювання НАТО з авіабази «Міхай Когелнічану», а також два румунські F-16 із 86-ї авіабази у Фетешті.
О 11:02 один із винищувачів F-16 Повітряних сил Румунії уразив безпілотник ракетою класу «повітря – повітря». Ціль збили над безлюдною місцевістю поблизу населеного пункту Падіна в повіті Бузеу.
Це перший відомий випадок, коли румунський винищувач F-16 застосував озброєння для знищення безпілотника, який порушив повітряний простір.
Раніше румунські винищувачі лише супроводжували російський безпілотник неподалік від кордону з Україною, допоки він не зник з радарів.
Пожежа після влучання російського дрона. Галац, Румунія. 29 травня 2026. Фото: Ехіlеnоvа
У ніч на 29 травня, під час російської атаки на Одещину, російський безпілотник «Герань-2» врізався у 10-поверховий житловий будинок в румунському місті Галац, двоє людей були госпіталізовані, 70 евакуювали.

Українські Військово-Морські Сили вперше в історії отримали право командувати багатонаціональними протимінними силами НАТО.
Про це повідомила пресслужба ВМС України у соцмережах.
Під час міжнародних навчань Sеа Вrееzе 2026 штаб протимінних дій 1-го дивізіону протимінних кораблів ВМС України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО (NАТО Еvаluаtіоn Lеvеl, NЕL-2).
За результатами оцінювання підрозділ отримав статус Міssіоn Сараblе («Повністю спроможний до виконання місії»). Цей статус підтверджує повну операційну спроможність українського штабу виконувати завдання відповідно до стандартів Об’єднаного командування НАТО з операцій.
Оцінювання NЕL-2 підтверджує не лише сумісність із силами Альянсу, а й здатність підрозділу самостійно виконувати бойові завдання та здійснювати командування багатонаціональними силами.
Українські протимінні кораблі на навчаннях Sеа Вrееzе 2026. Фото: ВМС України
Успішне проходження оцінювання означає, що штаб протимінних дій ВМС України офіційно інтегрований до системи управління протимінними з’єднаннями НАТО.
Відтепер український підрозділ має підтверджену Альянсом спроможність командувати підпорядкованими багатонаціональними силами, взаємодіяти на рівні Постійної протимінної групи НАТО та виконувати весь спектр завдань із протимінної боротьби на морі.
«Уперше в історії сучасного військового флоту України підрозділ офіційно долучено до системи управління з’єднаннями НАТО з ліквідації мінної небезпеки на морі», – наголосили у ВМС.
Цей результат став підсумком трирічної підготовки в умовах повномасштабної війни. Протягом цього часу українські військові моряки впроваджували стандарти та доктрини НАТО, а також нарощували необхідні оперативні спроможності.
До морської фази навчань Sеа Вrееzе 2026 залучили п’ять українських протимінних кораблів, які нині базуються у Великій Британії.
Передача протимінного корабля «Генічеськ» ВМС України. 15 червня 2026 року. Фото: Командувач ВМС ЗС України
Окремим елементом програми стало оцінювання штабу тактичної групи протимінних сил, команди підводного розмінування та двох мінних тральщиків класу Аlkmааr — «Маріуполь» і «Мелітополь».
Крім того, вперше до складу тактичної групи Sеа Вrееzе увійшов мінний тральщик «Генічеськ», який Україна нещодавно отримала від Нідерландів.

Сили оборони України суттєво збільшили кількість ударів по російських автозаправних станціях у Бєлгородській та Курській областях Росії.
Про це повідомляє інтернет-видання «Агентство», яке проаналізувало заяви місцевої влади та повідомлення регіональних медіа.
За підрахунками видання, з понеділка по четвер поточного тижня було зафіксовано щонайменше 25 атак по АЗС.
З них 24 припали на Бєлгородську область і одна — на Курську. При цьому 21 удар у Бєлгородській області підтвердила місцева влада.
Основними цілями стали автозаправні станції у Бєлгороді та його передмістях.

Під удари потрапили АЗС мереж «Роснефть», «Газпром», «Лукойл» та Теbоіl. Також повідомлялося про атаки на заправки у Шебекіному, Прохорівці та Валуйках.
У виданні зазначають, що така інтенсивність ударів стала найбільшою за весь літній період.
Загалом у липні в Бєлгородській області зафіксували щонайменше 43 атаки по автозаправних станціях, тоді як у червні їх було дев’ять.
У Курській області РФ кількість таких ударів зросла з чотирьох у червні до восьми в липні. У червні також повідомлялося про дві атаки по АЗС на Брянщині.
Посилення атак на російські АЗС може бути симетричною відповіддю України на російські удари по автозаправних станціях у прифронтових регіонах, зокрема Сумській, Харківській та Запорізькій областях.
Станції в Бєлгородській та Курській областях ймовірно, частіше уражають через їхню близькість до українського кордону, що дозволяє застосовувати безпілотники меншої дальності.
У червні Росія почала активно атакувати заправки у прифронтових регіонах України. Про ці удари звітували в міністерстві оборони країни-агресора. Атаки на такі об’єкти з боку окупантів були й раніше.